м. Київ, вул. Льва Толстого, 11/61, оф. 47
Підлітки і покарання.

Один із частих запитів від батьків-чи можна карати підлітка і якщо так, то яким чином? Це запитання звучить тому, що підліток складає оманливе враження дорослої людини. Але є одне "але": префронтальна кора головного мозку формується мінімум у 18-19 років, за даними вченого Р.Сапольські лобні долі формуються взагалі до 25 років. Префронтальна кора-це зона мозку, яка відповідає за раціональне сприйняття, усвідомлення причинно-наслідкових зв'язків, умовно кажучи, це "голос розуму". Але повернемось до покарань. Що не рекомендується робити:
- фізичне, психологічне, економічне насильство. Бити, погрожувати, принижувати, позбавляти їжі-все це травмуючі для психіки дії, тому не можна підміняти поняття покарання і насильство. Сюди ж відноситься гречка, закрити підлітка у кімнаті чи бити його рушником. Це все прояви насильства.
- ігнорування. Умисне ігнорування наближається до психологічного насильства.
- крик та словесні образи. Криком можна довести відносини до непоправної шкоди-коли дитина перестає чути нормальну за тональністю мову. І криком нічого не можна добитися.
- залякувати історіями про дитячу кімнату поліції або майбутнє у якості двірника.

Підліток має бути поінформованим про відповідальність, яку він може нести за протиправні дії, але у спокійній розмові. Що можна робити?
- розбирати проблему у спокійному настрої. Якщо ви відчуваєте, що не можете себе тримати у руках, краще відкладіть розмову.
- розробіть домовленість з підлітком. Дії, за які він понесе покарання і попередження про можливе покарання.
- не накопичувати "провину" і згадувати всі гріхи.
- пам'ятайте, що відносини важливіші за будь-який проступок. Якщо ви відчуваєте, що ваші відносини з підлітком переживають кризу, є можливість звернутися до психолога для налагодження комунікації.