м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, 1/16
Обсесивно-компульсивний розлад (ОКР) – що це таке?

ОКР – це невротична патологія, при якій людина страждає від важких тривожних думок. Вони, у свою чергу, призводять до компульсивних дій. Вони є необхідними для того, щоб позбутися тривоги. При цьому людина не може не виконувати ці дії. 

Обсесивно-компульсивний розлад (ОКР) може мати як епізодичний характер, так і хронічний або прогресуючий. Люди, які страждають від цього розладу, не можуть вести нормальне повноцінне життя, тому важливо вчасно розпочати терапію, що допоможе взяти під контроль захворювання або навіть повністю його вилікувати.

 

ОКР у психології

Зрозуміти природу ОКР можна виходячи із самої назви захворювання:

  • Obsession (лат.) – одержимість, облога;
  • Compello (лат.) – примус.

При ОКР у людини постійно виникають нав'язливі лякаючі думки, позбутися яких допомагає ірраціональна стомлива дія, що повторюється. В результаті зміни вищої нервової діяльності у людини відбувається вкорінення нав'язливих думок – обсесій. Поширені варіанти: страх зараження через інфекції або бруд, страх сказати або зробити щось не так, страх смерті або каліцтва близьких. Людина не може контролювати їх самостійно і відчуває дуже сильну болісну тривогу.

Як правило, обсесії суперечать етичним і моральним нормам людини (богохульні думки, сексуально неприйнятні образи, сцени насильства тощо), тому сприймаються людиною як чужорідні.

Щоб позбутися їх хоча б деякий час вона створює ритуал – компульсію. Це може бути миття рук, лічба, включення-вимкнення приладу певну кількість разів, розміщення предметів у чітко визначеному порядку, промовляння певних слів, переступання тріщин тощо. Не варто плутати ці ритуали із надмірним перфекціонізмом або іншими розладами, коли людина контролює свої дії. У випадку з ОКР контроль їй не підвладний – вона змушена виконувати ритуал знову і знову, що заважає її життю, роботі та соціальній діяльності.

На відміну з інших психологічних розладів, ОКР дуже чітко і ясно усвідомлюється пацієнтом. Він повністю розуміє свої переживання і «ненормальність» своїх дій, що його дуже гнітить і часто викликає депресію.

ОКР може розвиватися як у чоловіків, так і у жінок, іноді зустрічається навіть у дітей.

 

Види обсесій та їх прояви

Для підтвердження діагнозу та вибору тактики лікування точне визначення та поділ обсесій на окремі категорії має найважливіше значення.

У психіатрії виділяють такі види обсесій:

  • Нав'язливі сумніви – коли людина не впевнена в тому, що виконала необхідну дію (зачинила двері, вимкнула пічку, правильно заповнила офіційні папери, правильно виконала робоче завдання тощо). Внаслідок цього людина постійно перевіряє чи виконано дію правильно, що стає причиною прогресуючої невпевненості у собі.
  • Нав'язливі спогади – людина страждає від регулярних неприємних, сумних спогадів, що викликають почуття сорому чи каяття.
  • Нав'язливі потяги, що мають жорстокий, небезпечний або садистський характер: бажання кинутися під потяг або штовхнути іншу людину, бажання фізичного насильства, вбивства, сексуальних збочень. Страх реалізації таких потягів – одна з найболючіших і руйнівних фобій.
  • Нав'язливі уявлення. У цьому випадку людина страждає від нав'язливого образного бачення певної ситуації (часто абсурдної чи неправдоподібної), ніби вона сталася насправді. Згодом вона перестає розрізняти вигадку та справжнє життя.
  • Нав'язлива антипатія. Негативне ставлення може бути спрямоване на родичів, селебріті, політиків, священиків тощо. Таке ставлення викликає цинічні і навіть блюзнірські думки, що можуть призвести навіть до насильства.
  • Фобії – панічний непереборний страх висоти, раптової смерті, важкої хвороби, замкнутого простору тощо.

  

Етіологія обсесивно-компульсивного розладу

Причини виникнення ОКР досі не визначені. Є кілька актуальних теорій про причини формування та прогресування цього психологічного розладу:

  • Біологічний. Існують гіпотези, згідно яких ОКР розвивається за наявності порушень роботи вегетативної нервової системи, індивідуальних відмінностях анатомії головного мозку, проблем обміну нейромедіаторів.
  • Також вчені розглядають вплив спадковості та інфекційних захворювань (теорія PANDAS-синдрому, згідно якої у дітей дуже швидко розвивається ОКР, синдром Туретта та інші нервові розлади після перенесеної стрептококової інфекції (фарингіту, скарлатини тощо).
  • Психологічні. Особливості характеру, наявність установок, які не мають раціонального зерна (перфекціонізму, катастрофізації, полярного мислення тощо).
  • Соціальні. Йдеться про занадто жорстке виховання, травмуючі події, тощо.

 

ОКР симптоми

Діагноз ОКР може поставити лише лікар. Проте, є певні симптоми, помітивши які людині варто звернутися за консультацією.

Хворі на обсесивно-компульсивний розлад постійно страждають від стереотипних нав'язливих потягів, образів, думок, що постійно спадають їм на думку і викликають спробу опору. Найбільш поширені теми:

  • панічний страх заразитись від бруду, мікробів, інфекцій;
  • страх заподіяти шкоду собі, рідним чи оточуючим;
  • сексуальні фантазії, що суперечать вихованню та/або характеру;
  • жорстокі фантазії, що викликають природне відторгнення;
  • страх втратити певну річ чи не мати її у разі потреби;
  • нав'язлива потреба в ідеальному порядку та симетрії;
  • патологічна забобонність, увага до деталей, які людина оцінює як везіння чи невдачу.

Спровокувати обсесію може будь-яка незначна дія: кашель, дотик до ручки дверей у громадському місці тощо.

Невід'ємним симптомом цього психічного розладу є компульсії – стереотипні вчинки, які на думку людини допоможуть запобігти біді, що насувається, і тому приносять тимчасове полегшення. Проте, у разі певного дратівливого чинника, ситуація повторюється знову і знову проти бажання людини.

Поширені компульсії:

  • постійне миття рук чи тіла;
  • перевірка чи закриті двері (при цьому ручку людина буде смикати певну кількість разів);
  • повторення конкретних слів чітку кількість разів;
  • патологічна необхідність розташовувати предмети у певному порядку (по лінії, за алфавітом, за розміром) тощо.

 

Встановити наявність ОКР можна лише за наявності тріо симптомів:

  • Нав'язливі думки чи образи.
  • Непереборна тривога.
  • Повторювані дії (ритуал), які допомагають усунути цю тривогу.

 

Діагностика ОКР

Діагноз ОКР може поставити лише психіатр. Відповідно до МКХ-10 потрібно, щоб обсесії та/або компульсії турбували пацієнта більше ніж половину строку протягом 14 днів і ставали причиною стресу та порушення життєдіяльності.

Важливо, щоб людина чинила опір своїй обсесії, а компульсії призводили до перевтоми, порушували звичний спосіб життя, працездатність чи соціальні зв'язки людини.

Психотерапевти використовують для діагностики ОКР шкалу Йєля-Брауна. У ході клінічного інтерв'ю лікар заповнює 10 пунктів шкали, що дозволяють визначити рівень симптомів.

Диференціальна діагностика проводиться з шизофренією, афективним, депресивним та іншими психічними розладами.

 

ОКР допомога психолога

ОКР це психічне захворювання, яке піддається лікуванню. При правильній діагностиці та виборі методу або комбінації методів, терапія дозволяє тимчасово або назавжди усунути прояви та дати пацієнтові механізми для стабілізації його стану.

Сучасна терапія, як правило, передбачає комплексний вплив: поєднання медикаментозного лікування та психотерапії.

Після діагностики та диференціації ОКР психолог обирає оптимальний варіант для конкретного пацієнта.

 

Лікування ОКР – психотерапія

Одним з найбільш ефективних підходів до лікування ОКР є когнітивно-поведінкова психотерапія. Першим ідею лікування цього розладу у такий спосіб запропонував американський лікар Д. Шварц. Він розробив методику, за допомогою якої людина може протистояти обсесіям та компульсіям змінюючи «ритуали», їх роблять більш простими та потім поступово зводять їх до мінімуму.

Ще одна ефективна тактика лікування – метод експозиції та упередження. Експозиція передбачає, що пацієнта поміщають у дискомфортну ситуацію, що викликає обсесію. Одночасно йому дають інструкцію з опору до виконання компульсивного ритуалу, тобто, по суті, попереджаючи стандартну та небажану реакцію. Цей метод терапії дає успішний стійкий результат для більшості пацієнтів.

На відміну від лікування медикаментами, психотерапія дає стійкий ефект, що зберігається на кілька місяців або років.

Також для лікування ОКР психологи використовують інші методи:

  • групова терапія;
  • раціональна терапія;
  • психоосвітня терапія (людини вчать відволікатися на інші стимули для полегшення тривоги);
  • аверсивна терапія (використання хворобливих стимулів при прояві обсесії);
  • сімейна терапія та ін.

Одне з основних завдань лікаря під час лікування обсесивно-компульсивного розладу – заслужити довіру, побудувати плідні стосунки з пацієнтом. Важливо надати йому віру у можливість успішного одужання, передати впевненість у ефективність лікування за умови систематичного виконання призначень.

Оскільки ОКР відрізняється хитливим перебігом важливо подбати про підтримку та правильну поведінку членів сім'ї та соціальну реабілітацію.

 

Лікування ОКР – медикаментозні засоби

Досить часто психіатри комбінують методи психотерапії з лікарськими препаратами для лікування ОКР. Як правило, хворому призначають антидепресанти (для зняття обсесивного стану) та транквілізатори (за наявності гостро вираженої тривоги).

Що стосується бензодіазепінів, нейролептиків, антипсихотиків та інших груп препаратів, їх використання для лікування ОКР призводило лише до посилення тривожних симптомів та обсесії.

Окремо медикаментозна терапія не дає стійкого і тривалого результату. Її застосування має сенс лише за важкої формі ОКР та у складі комплексної терапії.

Позбутися ОКР самостійно практично неможливо. Але це цілком реально під керівництвом досвідченого психолога.