Невроз – це загальний термін, яким позначають велику групу нервово-психічних розладів, що виникають через серйозну психологічну травму і характеризуються широким спектром різноманітних психогенних, емоційних і фізіологічних порушень.
Вперше термін «невроз» запровадив Вільям Каллен у 1776 році. З того часу зміст його неодноразово переглядався, а з 1980 року його перестали використовувати у США та деяких інших країнах світу. Відповідно до класифікації МКБ-10, до категорії «невротичні розлади» відносять патології з F40 до F48.
Попри це термін «невроз» і сьогодні часто вживають у психологічній практиці. Також широко цей термін використовують люди, часто не цілком розуміючи різницю між природною запальністю і емоційністю та реальними проявами цієї патології.
Як виявляється невроз, які психічні розлади відносять до цієї категорії та як позбутися неврозу?
Симптоми та ознаки неврозу
Нервози відрізняються динамічною симптоматикою, що включає як психологічні прояви, так і патології роботи внутрішніх органів. У підсвідомості людини формується конфлікт, який проявляється порушеннями у різних системах організму.
Розрізняють кілька груп симптомів, що виявляються при різних видах неврозу:
Порушення самоконтролю:
- головні болі;
- втрата комфортного самопочуття;
- почуття втоми та розбитості навіть після сну;
- стомлюваність;
- зниження працездатності та здатності до навчання;
- занепад сил;
- відчуття втрати контролю та ін.
Порушення емоційного стану:
- лабільність (мінливість) настрою;
- дратівливість;
- схильність до депресії;
- нав'язливі страхи, фобії;
- бурхливі спалахи, за якими настає повне емоційне виснаження;
- неадекватна реакція на подразники;
- втрата інтересу до життя або його окремих сфер;
- недостатній контроль за емоціями.
Порушення потягів та бажань:
- відсутність апетиту;
- зниження лібідо;
- нав'язливі потяги.
Порушення соматовегетативної системи:
- гіпергідроз;
- припливи жару;
- висипання на шкірі, зміна її кольору;
- порушення серцевого ритму, перепади тиску, нестабільний пульс;
- проблеми у роботі ШКТ;
- нетримання сечі;
- тремор та ін.
Незалежно від типу неврозу, особливо якщо розглядати запущений невроз симптоми можуть виявлятися у різній комбінації та з різною інтенсивністю. Залежно від перебігу нервового розладу та особливостей особистості на перший план можуть виходити або соматовегетативні симптоми, або психічні порушення.
Характерною ознакою неврозу є те, що людина повністю розуміє і усвідомлює, що страждає від розладу та що її страждання викликані психічно нестабільним станом.
Причини розвитку неврозу
Базовою причиною розвитку нервово-психічних розладів є стрес чи психологічна травма. Проте для розвитку неврозу тільки травми недостатньо. До «підкріплюючих» причин розвитку неврозу відносять:
- тривалі психологічні переживання;
- підвищену тривожність;
- розумове перенапруження;
- психологічний тиск з боку оточуючих за умов неможливості вирішити проблему;
- тривала самотність;
- недотримання режиму сну;
- фізичні навантаження;
- невміння розслаблятися та інші.
Невротичний зрив може статися у кожної людини, але її інтенсивність, вид і характер відрізнятимуться залежно від багатьох факторів: особливостей конкретної особистості, спадковості, здатності до адаптації у складних ситуаціях. Зрозуміло, на тип неврозу впливатиме і характер психологічної травми. Розрізняють травми:
- раптові (наприклад, смерть батьків, дітей, коханих);
- сформовані як наслідок тривалих несприятливих умов (конфлікти в сім'ї або на роботі тощо).
Не завжди психологічні травми та складні обставини призводять до неврозу. Все залежить від значущості події для людини, її особистого ставлення до неї. Сприятливими факторами для розвитку неврозу є психологічні травми з дитинства, виховання в негативній обстановці, часті соматичні захворювання.
Найпоширеніші види неврозів
Щоб зрозуміти, як вилікувати невроз лікар повинен встановити тип розладу та причини його розвитку. Вирізняють кілька видів нервово-психічних розладів, які можна зарахувати до терміну «неврози».
Невростіння
Невростіння характеризується наявністю широкого спектра симптомів: неврологічних, психопатологічних, соматичних. При цьому соматичні симптоми виражені дуже яскраво, що змушує людину звертатися до профільних лікарів.
Як правило, у людини з невростінням спостерігаються порушення серцевого ритму, уповільнення пульсу, відчуття тиску або стиснення в серці, іноді проявляється нудота, втрата апетиту, проблеми з кишечником. У жінок може порушуватись менструальний цикл, у чоловіків – виявлятися імпотенція.
Крім того, для невростіння характерні:
- висока чутливість до подразників;
- погане самопочуття;
- відчуття тяжкості у голові;
- головні болі;
- запаморочення;
- порушення сну (складно заснути, людина може часто прокидатися і не отримувати задоволення від сну).
Психопатологічні симптоми можна загалом описати як «дратівливу слабкість». Людина відрізняється підвищеною збудливістю та швидкою стомлюваністю. Також неврастенія супроводжується поганим депресивним настроєм, емоційними «вибухами» з будь-якого несуттєвого приводу, після яких людина відчуває каяття. Також неврастенія проявляється сльозливістю, неврівноваженістю, зниженням працездатності.
Порушень інтелектуальних здібностей у цьому випадку немає. Пацієнт може деякий час страждати від забудькуватості, слабкої концентрації уваги, але після лікування ці симптоми проходять безвісти.
Психастенія та психастенічний невроз
Ці патології дуже близькі до неврозу за клінічними симптомами. Психастенія проявляється у наступних симптомах:
- непрохідна втома, почуття розбитості;
- виснажливе відчуття перенапруги;
- непереносимість критики стосовно себе;
- впевненість у своїй непристосованості до життя у соціумі, приниження себе;
- небажання контактувати з іншими людьми, якщо немає впевненості в тому, що цій людині вона буде симпатичною;
- небажання вступати в соціальні взаємодії або працювати через страх критики;
- максимальне обмеження способу життя та соціальних взаємодій через потребу у повній безпеці.
Істеричний невроз
Цей вид неврозу відрізняється максимальною нестабільністю емоційного стану та переходом психічного компонента в соматоневрологічний. Ця форма розладу єдина, коли можуть відбутися істотні зміни у свідомості людини.
По суті, майже всі симптоми мають захисний характер. Вони приносять людині моральний зиск, оскільки дозволяють тимчасово перестати думати про своє переживання. Істерію іноді оцінюють як захисну реакцію, що виникає під впливом потужного подразника.
На відміну від інших видів неврозу в цьому випадку істеричні реакції відрізняються інтенсивністю та тривалістю. Також дуже характерним симптомом є легка навіюваність.
Обсесивно-компульсивний розлад (ОКР)
При ОКР у людини з'являються нав'язливі думки та образи, які не мають раціонального зерна та викликають дуже сильне почуття тривоги. Щоб позбавитися від нього людина змушена виконувати нав'язливі дії, що повторюються.
Невротична депресія
Для цього розладу характерний стабільно пригнічений стан, а також загальмованість розумових процесів та психомоторних реакцій. Пацієнти страждають від депресивних спогадів, дивляться на майбутнє негативно, фіксуються на події, що травмує. Також характерні:
- плаксивість,
- дратівливість,
- втрата апетиту,
- порушення сну,
- підвищена емоційна чутливість.
Невротична депресія не може перерости в психоз, але лікування неврозу у психолога необхідно, щоб розібрати ситуацію, що травмує, і пройти курс терапії.
Іпохондричний невроз
У цьому випадку характерна хвороблива концентрація уваги на своєму здоров'ї. Пацієнти схильні приписувати собі захворювання за наявності найменших симптомів. Їх цілком захоплюють думки про те, що вони хворі на тяжке захворювання, навіть якщо медичні обстеження та діагнози це не підтверджують. При цьому у них дуже легко виникають тяжкі або болючі відчуття в різних місцях тіла.
Допомога психолога при неврозах
Головне, що повинен знати пацієнт – вилікувати невроз назавжди цілком можливо. Всі розлади, що виникають при неврозі, можна усунути цілком і повністю за допомогою професійного психолога.
Відштовхуючись від того, що головним фактором розвитку неврозу є внутрішній конфлікт у підсвідомості людини, першим і найважливішим завданням психолога є усунення травмуючого спогаду, стресу або формування більш м'якої реакції на них.
Щоб вилікувати невроз, допомога психолога буде необхідною. Успішні результати показують різні методи та підходи психотерапії.
Когнітивно-поведінкова терапія допомагає:
- сформувати у пацієнта адекватну здорову реакцію на подію;
- закріпити у пацієнта адекватну оцінку його поведінки у стресовій ситуації;
- змінити спосіб реагування.
Також психологи активно застосовують для терапії неврозу:
- групову терапію;
- психоаналіз;
- гіпнотерапію;
- аутогенні практики;
- дихальні практики, що ефективно допомагають розслабитися та сконцентруватися;
- невербальні практики: музикотерапія, арт-терапія, танці та ін.
Медикаментозне лікування неврозу
Оскільки перебіг неврозу найчастіше супроводжується зниженим рівнем серотоніну в головному мозку, пацієнтам часто призначають антидепресанти – селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну. Якщо невроз супроводжується безсонням, лікар може прописати седативні чи снодійні антидепресанти. Якщо людина страждає на слабкість, погіршення пам'яті, астенію, можуть бути призначені ноотропні препарати.